Коли масштаб вимагає іншого тебе

Зростання підприємця, перехід на інший рівень гри – це не про гроші, кількість людей, філій, заводів, пароплавів… Це завжди про зміну тебе самого. Бізнес це дзеркало поточного рівня підприємця. Бізнес не виросте більше, ніж виріс підприємець. І коли здається, що ви вперлися в стелю – насправді ви вперлися в свій калібр особистості, в свою бутійність. Класик американського менеджменту Рон Хаббард вивів таку послідовність, яка ніколи не порушується: Бути-Діяти-Мати. Щоб стати лідером глобального масштабу, треба спочатку стати лідером глобального масштабу. Сати у себе в голові. Усвідомити, що ви саме ним є. Якщо цього нема, то і наступних кроків не буде: ви не будете діяти так, щоб стати лідером глобального масштабу і не будете мати того, що має лідер глобального масштабу. Це – ключове. Це – причина всього: яку бутійність має людина.

Щоб було зрозуміліше, про що я. Розповім свою історію. У 2007 році я вирішив піти з корпоративного бізнесу і створити власний.
В компанії “Vitmark” я працював на декількох посадах. На одній з них, разом з колегами, ми розробляли і корегували бізнес-процеси для відділу продажів (більше 1000 людей по Україні), впроваджували ці бізнес процеси, а також займалися навчанням і коучингом торгівельних команд, разом з внутрішніми тренерами. Ну і дивилися за тим, наскільки навички в відділі продажів у продавців напрацьовуються і використовуються. Вимірювали глибину впровадження бізнес процесів і якщо що, робити корегування. Плюс, самі проходили багато навчання. Тоді компанія дуже вкладалася в персонал, щоб досягнути лідерських позицій на ринку соків в Україні. 

І мені дуже сподобалася область бізнес-навчання. Я бачив, як воно працює, сам використовував дані і напрацьовува нові навички у себе і команди. 

Десь в 2007 році мені попалася газета “Бізнес” зі статтею про книгу “Стратегія блакитного океану”  Кіма Ві Чана, де давалася ключова ідея цієї книги: треба обрати океан свій особистий блакитний океан, де у тебе не буде конкуренції. І я знайшов такий. Я зрозумів, що хочу стати першим в Україні тренінговим брокером і підбирати українським і міжнародним компаніям найкращі на ринку тренінги і допомагати проводити тендери серед тренерів, щоб отримувати найкраще навчання. А для себе я вирішив, що я – експерт ринку тренінгів і прийняв таку бутійність.
Після цього, я почав діяти, як експерт: шукати тренерів і знайомитися з ними, ходити на велику кількість навчання, вивчати технології навчання і проведення навчання, після яких виникали найбільші результати. З часом побачив вади і недоліки такого формату навчання, який існував і який називався “тренінгом” і активно почав діяти, щоб посилити цей формат і змінити його. Почав виступати на конференціях, написав книгу “Як обрати найкращий тренінг”, проводив навчання для тренінг менеджерів та HR-ів. Фактично, “зламав” і переформатував ринок тренінгів у 2010 році і завдяки моїй активній діяльності і позиції, у тренінгів з’явилася предтренінгова діагностика, пост тренінговий супровід, тренери стали проводити безкоштовні майстер-класи перед навчанням, зоб клієнтам було простіше обрати якісну послугу. 

Отак, я спочатку прийняв бутійність експерта ринку тренінгів, а потім – став ним. Впевнений, що багато підприємців так само стали підприємцями. Спочатку, прийняли цю бутійність, потім почали діяти так, і отримали те, що отримали – свій працюючий бізнес.

Давайте подивимося на прикладі лінійного зростання бізнесу, як підприємець може розкриватися, збільшувати свій калібр особистості та своєї гри і крокувати по сходах наверх у свою наступну версію. Можливо, людина так по сходах і знаходить свої різній наступні бутійності, а може у ця бутійність у неї є і вона просто проходить ці обов’язкові кроки до самореалізації. Всі люди різні. Задайте собі самі таке питання: яка у мене бутійність в бізнесі? Лідером якого масштабу я себе відчуваю? 

Стартап → Малий бізнес: “Тільки я можу”. Перше створення. З нічого, з’являється щось. Це відмінність власників бізнесу. Їх запас життєвої сили дозволяє це зробити, майже на порожньому місці. 
На цьому рівні власник ще герой-одинак. Все на ньому. Продукт, продажі, підтримка. Це ейфорично, власник створює, люди надихаються, гроші пішли. 

Багато хто зависає в цій фазі і ніколи не переходить з малого бізнеса на наступний рівень.
Трансформація, яка повинна відбутися: підприємець повинен відпустити тотальний контроль, почати довіряти людям, і передавати владу над процесами та областями іншим.


Опір: “Ніхто не зробить краще, ніж я”.

Як проявлюється:  складні, цікаві завдання – собі. Не наймаються сильні люди, яким можна делегувати владу.
Приклад: Річард Бренсон – перший ривок Virgin розпочався лише після того, як він довірив фінанси партнеру. До цього сам все вів і тонув.

Малий бізнес → Структурований: “Гра в команду”. Вдихається життєва сила і в команду і в перших керівників, які вже допомагають і вдихають свою життєву силу у підлеглих. 
Вже є люди. Але все ще як сім’я. “Своїх не кидаємо”. Тільки «свої» вже не справляються. Процеси не зовсім керовані. Результати нестабільні. Виникає потреба у структурі: ролі, показники, відповідальність. Власник “вдихає” життєву силу в кожного члена команди. І чим більше вдихає сили – тим більші результати. 

Трансформація: зі “старшого брата” → до організатора.
Опір: “формалізація вб’є дух”, страх стати “корпоративним”.
Як виявляється: немає ролей, багато подвійних підпорядкувань, хаосу.
Приклад: у мемуарах Філа Найта (Nike) він згадує, як довго не міг визнати, що потрібні процеси, а не «просто вірні хлопці».

Структурований бізнес → Топ-команда: “Від лідерства до вирощування лідерів”
Підприємець вже збудував відділи. Але тепер йому потрібен наступний прошарок – топ-менеджери. А значить, він більше не найрозумніший у кімнаті. А той, хто збирає найрозумніших.

Трансформація: надихати не всіх, а лише тих, хто надихне решту.
Опір: “Вони почнуть конкурувати зі мною”.
Як виявляється: наймаєш слабких, саботуєш сильних.
Приклад: Цукерберг, наймаючи Шеріл Сендберг: «Я беру тих, хто сам би навчався». Це перехід до іншої зрілості.
Треба підібрати ТОП-ів, в яких власник вдихає життєву силу, а вони вже, вдихають її нижче, допомагаючи йому рухати бізнес далі. 

Топ-команда → Багаторівнева структура: “Ти – не головне, ти – джерело”
Тепер ти не береш участь у більшості рішень. Чи не ти запускаєш продукти. Чи не ти ведеш ключових клієнтів. Але все, що відбувається, або від тебе пішло, або руйнує те, що ти заклав.

Трансформація: стати носієм культури, а не директором.
Опір: “Без мене все розвалиться”.
Як виявляється: непомітне повернення в операційне керування, недовіра до ланцюжка керування.
Приклад: Рей Даліо в Bridgewater перейшов від прийняття рішень до створення «принципів», якими управлялася вся компанія.

Бізнес → Інститут / Філософія: “Це більше, ніж я”
Ти збудував бізнес. Він працює. Але якщо ти підеш – він втратить душу. Це пастка. Отже, настав час перестати бути ядром — і стати сонцем, яке гріє здалеку. Побудувати інститут. Школу. платформу.

Трансформація: від «я керую» до «я створюю поле, в якому живуть ідеї».
Опір: “Я більше не потрібен”, страх порожнечі.
Як виявляється: прихильність до своєї ролі, саботаж передачі влади.
Приклад: Джек Ма. Пішов із Alibaba, щоб повернутися до викладання. Його внесок став не бізнесом, а трансформацією мислення покоління.

Головний висновок
На кожному рівні підприємцю потрібно скидати стару шкіру, свою, улюблену, зручну, перевірену. Але таку, що стала затісною і муляє.
Це досить болюча трансформація – скинути таку стару шкіру, особливо, якщо не готовий це зробити і щось всередині зупиняє. І те, що зупиняє, це старі втрати, поразки, помилки, які накопичилися у кожного в розумі за роки життя. Якщо бутійність і цілі надихають, людина з цим справляється і рухається далі. Якщо цього негативу в розумі накопичилося забагато, то підприємець зупиняється. Зовнішній тиск на нього, на бізнес може, навіть, почати перевищувати розмір життєвої сили. І тоді компанія починає деградувати і зменшуватись, а не збільшуватись.

Для тих, у кого калібр особистості великий і розмір життєвої сили також великий, перехід між рівнями дається простіше. Їм також складно змінювати себе. Також, складно відмовитися від того, що довгий час було “їх”, а тепер треба стати новим. А ти ще не до кінця усвідомлюєш – ким.
Для тих, у кого – менший, то складніше. Тому що внутрішній опір більший і треба прикласти над зусилля, щоб його здолати і долати далі.

Але якщо відчуваєш внутрішнє спонукання до зростання і не здаси стару роль – станеш ворогом самого себе, своєї сутності. Зазнаєш головної життєвої поразки – не реалізуєш себе на 100%. Станеш не причиною, а наслідком в своєму житті. І це страшніше за будь-яку кризу.

Тому, якщо ви усвідомлюєте, що ви є лідером більшого масштабу, але не можете просунутися далі, рішення є.  Переходьте на сторінку з описом консультації, читайте, реєструйтеся і давайте поговоримо, як допомогти вам перейти на новий рівень гри.

Фінал глави: Питання до себе
1. У чому я вже не ефективний, але за що ще тримаюся?
2. Яку роль боюся втратити?
3. Яка нова роль викликає у мене страх, але це приховую сам від себе?
4. Хто в моїй команді вже виріс, але я не пускаю його до наступного кола?
5. Що я продовжую робити, хоча вже час робити інше?
6. Чи я ще рухаюсь вгору з потрібною швидкість, чи вже зупинився і обманюю себе, що рух є?

Якщо хочете масштабуватися, ставати лідером більшого калібру, наскільки готові стати новим собою?

Сподобався контент?
Отримуйте оновлення, статті, розбори в нашому Telegram-каналі КОМПАС ПОЖИДАЄВА | Архітектори майбутнього
Підписатися
0 0 голоси
Рейтинг статьи
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x