Сьогодні всі пишуть місії. Усі говорять про цінності. Усі створюють бренд роботодавця. Але справжні компанії-тяжіння будуються не на презентаціях, а на пережитій меті власника. Коли бізнес стає продовженням його особистості. Коли за фразою «надихає» стоїть не відділ маркетингу, HR-а, а серце самого власника.
Якщо власник сам не усвідомлює свою життєву ціль і не може сам для себе сформулювати її, якщо вона його самого не надихає, то вона не буде надихати і інших. Причому, ціль, яка дійсно надихає, це завжди про допомогу іншим людям. Ніколи – про гроші і похідні від цього.
Можна найняти класну компанію консалтингову, організувати стратегічну сесію для того, щоб прописати місію та візію компанії, але якщо у самого власника ціль – “про гроші”, то далі все буде просто бутафорією.
Я не кажу, що це погано. Люба ціль набагато краще за її відсутність. Є такий жарт, що дурень з планом отримає набагато більше результатів, чим геній без плану.
Тож, цілі потрібні. Без них набагато гірше, ніж з ними. Просто хочу, щоб читачі подивилися на різні рівні цілей і їх вплив як на самого власника, так і на компанію, яку він будує. Мені більше подобається слово “створює”, бо коли створення зупиняється чи закінчується, то закінчується компанія.
Ось приклад для більшої зрозумілості.
Два кафе.
У кожному місті є два типи місць. Перше – модне, концептуальне. Все за трендами: авокадо, лофти, дизайн, неймінг. Але всередині пусто. Енергії немає. Людей нема. Закривається за півроку.
Друге – просте, без вивіски. Баріста знає по іменам кожного відвідувача. Власники іноді самі за стійкою. Не завжди ідеально, але дихає. Там є пульс. Люди повертаються. Вони відчувають: тут справжнє. Тут є якась “ізюімнка”, є життя, тут тепло і приємно. Тут щиро хочуть допомогти, а не просто взяти з вас гроші за товар.
Ключове слово тут – щиро.
Ось, яке значення має слово Щирість – одна з важливих позитивних рис особистості, яка виявляється у чесності, правдивості, відсутності протиріч між реальними почуттями та намірами стосовно іншої людини (або групи людей) і тим, як ці почуття і наміри підносяться їй на словах.
Тобто, коли у власника головна ціль – це гроші, це проявляється у всьому. І життя в його створенні зникає. Це одразу відчувається. І команда, яка до нього приходить – вона також – за гроші.
Спиратися на таких людей? Не вийде, вони підуть тоді, коли їм запропонують більше. Вони працюють з 9:00 до 18:00. Їм глибоко до лампочки ваша компанія і ви самі. Вони з вами, поки ви гроші платите.
У власника також є обов’язки в компанії, які є обов’язками саме його. Це те, що повинен робити саме власник – транслювати ціль персоналу і надихати рухатись далі, реалізовуючи стратегію.
Уявіть двох власників. У одного ціль – гроші. І він змушений цю ціль транслювати своїм підлеглим: давайте заробимо ще більше грошей!
Це як у фільмах “Бойлерна” чи “Вовк з Wall Street”. У обох фільмах власники дуже натхненно транслювали свою ціль – гроші. І ми знаємо, чим все закінчилося там – в кіно. І які там були команди. Знову ж. Якщо вас таке надихає і вам хочеться такого, то хто я такий, щоб заважати. Ідіть цим шляхом. Він тупиковий, проте, кожен повинен пройти свої університети в житті.
Уявимо собі інший варіант, де у власника життєва ціль – допомога людям.
Він може годинами натхненно розповідати про свій бізнес, про те, як і чим його продукт допомагає, як він його змінює, які результати отримують його клієнти. Продукт при цьому – “живий” і постійно вдосконалюється, тому що коли щиро намагаєшся допомагати, то думки постійно шукають способи покращення такої допомоги.
Власнику дуже легко транслювати це і своїй команді і клієнтам. В цьому одразу відчувається щирість.
Люди, у яких нема життєвої цілі, чи вона не сама масштабна приходять до тих, чия життєва сила більш масштабна та надихаюча. І вони готові рухатися поруч, підтримуючи таку життєву ціль і людину.
Наведу протилежний приклад. Спілкувався з власником бізнесу на консультації. Він прийшов у стані вигорання. У нього дуже амбітні цілі по його словам: зробити велику компанію, яка буде по розмірам як “Нова Пошта” чи “Аврора”. При цьому, ціль, яку від нього почув була просто побудована на особистій амбіції.
Просто такому власнику буде дуже, дуже важко зібрати команду на яку він може спертися і реалізовувати свої амбітні цілі по побудові великого бізнесу.
Зараз багато компаній вимірюють залученість працівників, бо знають пряму залежність між залученістю і результатами компанії. Якщо подивитися на залученість як на перегорнуту піраміду, яка стоїть не на основі, а на вістрі, то вістря – це життєва ціль власника.
Якщо такої цілі нема, чи вона про гроші, то і залученості нема, які б інструменти лояльності компанія не впроваджувала.
Оці всі “бантікі”, “пасочки”, це як намагатися на голому піску виростити квіти чи овочі.
Скільки насіння не кидай, води не лий, сходів і рослин не буде.
Мисія/Візія vs Життєва ціль
| Категорія | Мертва місія | Жива ціль власника |
| Джерело енергії | Брендбук, маркетолог | Особисте проживання власника |
| Культура | На папері | В атмосфері і сенсах |
| Тяжіння | За рахунок грошових бонусів | На рівні сенсів |
| Втеча персоналу | Висока | Мінімальна |
| Зростання команди | Через HR-відділ | Через спільноту |
| Репутація, PR, Бренд роботодавця | Реклама | Живий відгук персоналу, клієнтів |
Висновок
Люди сьогодні не йдуть на гасла. Вони йдуть туди, де відчувають правду. Де бізнес збудований на справжньому задумі. Де власник живий і його ціль пожвавлює всіх навколо. Це не значить, що не треба писати місію. Треба! Просто спочатку треба усвідомити її, зрозуміти – а в чому насправді, ваша життєва ціль, ваше призначення. І тоді в компанію прийдуть ті люди, які потрібні саме вам. Які підтримують вашу ціль та ваші цінності. І такий підхід і дає максимальне залучення в компанію людей.
Так компанія стане не просто вашим інструментом для заробляння грошей, а продовженням вас, як людини. Інструментом для Створення більш яскравого, цікавого світу навколо вас. Інструментом для постійного отримання вашого особистого щастя.
Бо щастя, по визначенню американського філософа Рона Хаббарда – це не емоція. Це слово, яке показує стан, і серце цього стану – цікавість. Можна сказати, що щастя, це подолання відомих бар’єрів, що розпізнаються, на шляху до відомої цілі. Також, це отримання насолоди, чи передчуття її.
Тож, бажаю вам якнайскоріше зрозуміти свою життєву ціль і почати рухатися в напрямку її реалізації.
А якщо вам цікаво дізнатися, як це зробити, то можете написати мені запит і я надійшлю вам безкоштовний семінар про цю технологію і продукт, який називається “Введення в пошук призначення”.
Для цього напишіть мені в особистий телеграм фразу “Введення в пошук призначення” і я відправлю вам посилання для отримання доступу. Для цього натисніть на іконку Телеграма
