Чому, 50+ для ТОП-а це, насправді, вирок для керівника C-level в Україні…

1761215005312

Переживаєте, що ще пару років у такому стані енергії ви загальмуєте рух бізнесу і вас просто спишуть з компанії та ринку?

50+ і холодний душ.

Вже деякий час бачу у стрічці LinkedIn пости про цю проблему. Бо вона дійсно існує. Вирішив написати про ситуацію мою точку зору.

Я сам 50+, і чудово розумію, чому не беруть на роботу. Моє відео зізнання про те, як поступово відключалися мої спроможності як професіонала, людини, підприємця впродовж 2020-2023 років і як як з цим справлявся можна подивитися у мене в стрічці.

Давайте просто подивимося правді в вічі. Я озвучу і саму проблему і причину її і те, що з цим робити – рішення. Все як ви любите.

Давайте ідентифікуємо причину, бо це – не вік.

Чому причина – не вік? тому що в такому віці в США та Європі – ТОПи тільки заходять на вищі керівні посади. А в Україні ТОП-менеджери працюють у зонах підвищеної напруги і в Україні бізнес-середовище супер токсичне. Тому, ТОП-и “зношуються” набагато швидше.

Так, вони не створюють компанію з нуля, як підприємці, але тримають їх щоденну працездатність.

Саме на них лежить функція виконувати стратегію, утримувати темпи виконання, керувати ризиками, вирівнювати команди, стабілізувати операційку і забезпечувати передбачуваність там, де постійно присутній хаос.

Ціна такого навантаження висока, але головне в тому, що вона – неочевидна. Збої в командах, конфлікти інтересів, кадрові розриви, провальні ініціативи, стратегічні зміни, тиск власників, нестача ресурсів, постійні пожежі. Щось перегорає, щось падає, щось втрачається. І оплата за це відбувається не в грошах. Вона відбувається всередині ТОП-а. Вона б’є по внутрішній системі керівника.

Один з найпомітніших симптомів такого внутрішнього зносу виглядає як прокрастинація. У C-level вона часто маскується під завантаженість операційкою замість вирішення стратегічних задач, під пошук ідеального рішення, під раціональні затримки.

Часто здається, що справа у дисципліні.

А насправді це наслідок накопиченого травматичного досвіду, який нервова система не перетравила.

Як це проявляється на практиці:

  • енергії менше, ніж має бути
  • зростає внутрішній спротив перед діями
  • напруга тримається на фоні навіть у спокійні періоди
  • значна частина ресурсу йде не на рішення, дії, а на те, щоб просто увійти в робочий стан і робити рутинну операційку.

З боку керівник виглядає функціональним. Але всередині він живе в режимі виживання, а не ефективної дії. У такому стані: кількість рішень падає, якість рішень зменшується, можливостей стає менше, темп перетворюється на інерцію.

З’являється феномен зацикленості: проекти змінюються, команди змінюються, інструменти змінюються, а внутрішня динаміка керівника залишається однаковою.

Працює внутрішній фільтр, який формує автоматичні установки.

Всередині запускається програма:

  • краще не проявляти ініціативу та не висовуватися.
  • краще не виходити за межу і не брати на себе додаткову відповідальність.
  • краще відкласти рішення, зовсім його не приймати чи перечекати

Поки цей фільтр активний, простору для розвитку і масштабування немає.

Керівник може бути зайнятим, але не ефективним. Він підтримує системи, але не рухає їх уперед. Це стагнація, яка веде до смерті компанію.

Особливо в цей складний час, коли щоб тільки залишатися на місці, треба бігти в 2 рази швидше, ніж до війни.

Все змінюється в момент, коли внутрішній спротив прибирається.

Тоді енергія, яка роками йшла на стабілізацію, повертається в управління. Повертається ясність, швидкість, ініціатива. Зростає точність рішень. Повертається здатність бачити можливості, а не тільки ризики.

Саме тому для ТОП-рівня ключове не у дисципліні чи ще жорсткішому контролі. Ключове – знайти той момент внутрішнього зламу, після якого система керівника почала працювати у режимі самозахисту.

Поки причина не знайдена, керівник ремонтує наслідки, а не причину. І будь-який масштаб у такому стані буде обмежений незримо, але жорстко.

Це правда. Але самому собі складно визнати: “Мене гальмує не зовнішній хаос. А мій внутрішній збій, який звужує мислення, гальмує рішення і спотворює оцінку ситуацій”.

Бо як у кожного успішного хірурга є своє кладовище пацієнтів, так і у кожного успішного ТОП-а, є своє “кладовище” втрат і поразок.

Цей внутрішній збій не виник одразу. Він сформувася поступово через такі ситуації, яких було багато за управлінську кар’єру.

1. Конфлікт або зрада ключового партнера чи колеги

2. Провал великого бюджету чи ініціативи

3. Зміна власника або управлінської моделі

4. Просідання або вимивання ключової команди

5. Хронічне виснаження та втома.

6. Публічна поразка або критика від власника

7. Юридичні ризики або тиск державних органів

8. Стратегічний прорахунок

9. Особистісна або сімейна криза

10. Періодичне або довготривале падіння результатів

І саме ці внутрішні деформації, а не війна – змушують вас приймати рішення повільніше, сумніватися там, де раніше діяли, втрачати ініціативу, закриватися від делегування і бачити ризики там, де є можливості.

Хоча, може здаватися, що це стандартні моменти, які є у всіх, проте, це як китайске катування – “1000 порізів”, які поступово знекровлюють керівника і він втрачає свою життєву силу і калібр та масштаб лідера.

Компанія не зупиняється через війну. Компанія зупиняється, коли ТОП втрачає свій калібр, масштаб і продовжує командувати замість того, щоб звільнити місце.

Це причина, чому деякі команди зараз злітають, а інші – тихо сповзають у деградацію, навіть маючи ті самі ресурси.

Чому ринок оцінює кандидатів ТОП-ів 50+ саме так. Якими вони є і чому. І що з цим робити.

Вибачте, одразу, за узагальнення. У мене нема цифр, я не проводив дослідження. Хто не згоден з моєю суб’єктивною точкою зору – ваше право.

Я сам знаю людей у віці 50+ які є жваві, енергійні, знаходяться у ентузіазмі, дуже працездатні, адаптивні, в курсі всіх нових трендів, постійно навчаються новому, рухають вперед компанії і цілі галузі… проте, таких відсотків 3. Інші – інші.

Блогери в соцмережах ловлять хайп, лайки тих, 50+ хто зіткнувся з тим, що не може довго знайти роботу, кажуть: «роботодавці не беруть після 50!».

Це звучить як дискримінація. Але правда холодніша. Давайте подивимося: а хто причина цього?

Бізнес – не богадільня. Там платять не за досвід, не за «роки у галузі», а за результат тут і зараз. Зі швидкість і енергію.

Зараз ситуація в бізнесі набагато складніша, ніж 2-3-5 років тому. Досвід – він цінний. Проте, є речі набагато цінніші зараз.

А тепер – чесно: у більшості кандидатів 50+ цих трьох речей просто немає:

• спроможності ризикувати (50+ – сім раз відмір, ні разу не відріж)

• швидкості та енергії (вона є, але використати її не можуть, бо вона зависла в минулому “досвіді” втрат, поразок, недосягнутих цілей, яких було багато, моментів душевного та фізичного болю, яких у 50+ накопичилося багато).

• Вчитися новому і використовувати нове, бути інноваційним і гнучким (я і так все знаю, у мене – досвід, чому ви мене можете навчити…)

Давайте по чесному – це не вигадки поганих HR-ів та якихось “застарілих” керівників, які “не бачать потенціалу робітників 50+”. Невже, при дефіцити кадрів на ринку, HR-и не набирали б такий персонал, якщо б ризики не переважували зиски?

Просто вони змушені робити хорошу міну при поганій грі. Тому що “бренд роботодавця”, тому що “закон про вікову дискримінацію”.

Ми, в 50+ (мені 51 і я можу так казати) не даємо результатів у тому темпі, який демонструє молодше покоління. Наші «позитивні» якості – досвід, стабільність, надійність, зв’язки – не перекривають головні мінуси:

• втрату життєвої енергії;

• калібру лідера;

• стратегічного бачення;

• спроможності ставити амбітні цілі і брати відповідальність за їх досягнення;

• швидкого впровадження нових технологій в бізнес, особливо зараз, коли ми вже в стані революцїї в житті та бізнесі, яка пов’язана з ШІ.

Подивіться на те, що і чому відбувається у Новій Пошті. СЕО, який був на посаді більше 17 років, замінили на більш молодого.

Тепер, про причини того, чому енергія вже не та, драйв не той. Спроможності навчатися новому, бачити ширше, ставити амбітні цілі і досягати їх, ризикувати – втрачаються.

І це тільки частина спроможностей, що лежать на поврехні. А є ще:

  • Спроможність доводити справи до кінця
  • Спроможність концентруватися і не відвол
  • Спроможність слухати і чути
  • Спроможність тримати складні виклики і не падати духом, коли щось іде не так
  • Спроможність бути холоднокровним, щоб ніщо не тригерило і не викликало негативних емоцій.

Перелік можна ще продовжити, бо спроможності, нажаль, не на завжди. Вони зменшуються та зникають, нажаль.

Більшість мені скаже – це просто вік і від цього нікуди не подінешся…

Я погоджуся тільки з тим, що дійсно, тіло – старіє. Проте, з цим також треба і можна працювати, якщо бути причиною.

Головна причина: накопичення болю і втоми у розумі.

Кому цікаво, як це відбувається, чому і як з цим можна справитися – записуйтесь на консультацію, розкажу. Стаття не про це. Якщо коротко:

З роками ми накопичуємо не лише досвід, а й негативний досвід. Він осідає всередині як тиск – образи, страхи, поразки, втрачені можливості. І саме цей тиск роздушує життєву силу і спроможності.

Мій приклад каже сам за себе. Я відновився, як птиця фенікс. І допомагаю вже 3 роки за допомогою точної технології відновлюватися іншим. І бачу їх результати. Це – дуже надихає.

Ще раз повторюю. Це не про старіння тіла. Ми не мішок з кістками, та м’язами. Це не про тіло. Це втома – в розумі. Коли ти ще ходиш, говориш, плануєш, але всередині давно відключився від потоку життя. Не хочеться боротися, не хочеться ризикувати, не хочеться мінятися.

Це і є низький емоційний тон.

Як правильно сказав сер Уїнстон Черчилль:

“Успіх – це перехід від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму”.

Так ось, просто чесно самому собі зізнайтеся: наскільки ваш ентузіазм вже втрачений?

  • Яким ви були п’ять, десять, двадцять років тому?
  • Яким був ваш ентузіазм тоді і зараз?
  • Наскільки він вже втрачений?

Дайте відповідь на просте питання, тільки максимально чесно, не обманюючи самого себе:

Чи взяли б ви сам себе на роботу в цьому стані на таку саму керівну посади, чи вищу? Чи захотіли б взяти більш молодшого керівника без цього всього негативного бекграунду?

Все просто. Бачите? Варто просто змінити точку зору.

Якщо ні, і ви інший. Молодий всередині, енергійний, я вас вітаю: ви – великий молодець, тримаєте себе в тонусі, прокачуєте себе і у вас всі ці “страшилки” про 50+ викликають тільки посмішку.

Як це бачить ринок

Роботодавець в особі HR-а не формулює це словами, але відчуває моментально.

Низький емоційний тон/низький рівень енергії (чи ентузіазму по серу Уїнстону) проявляється як:

  • прихований опір змінам;
  • занижена продуктивність;
  • байдужість до навчання;
  • відсутність ініціативи;
  • скепсис замість цікавості;

Такі кандидати виглядають втомленими ще до початку співбесіди. І навіть якщо вони «грають» ентузіазм, HR, чи керівник, власник відчувають штучність. Тому, ризики з кандидатами 50+ перевищують потенційну вигоду.

Компанії не хочуть емоційних трупів, навіть якщо вони колись були блискучими фахівцями.

Вигоріли – відновлюйтесь! Позиція керівника в компанії – це не про “якось пересидіти за велику зарплатню”. Це про “допомогти компанії виживати на більш високому рівні, розвиватися та масштабуватися у надскладні часи”.

Чому у HR є великі ризики і вони не хочуть ризикувати.

На співбесіді високий тон можна “зіграти”. Я якось спілкувався з жінкою десь 75 років, яка, здавалося, була в ентузіазмі. Ми мило спілкувалися хвилин 5. Потім, торкнулися болючої для неї теми і аж раптом – вона вже плаче.

Я був у шоці: як таке може бути? А потім – зрозумів. Жінка перебувала в хронічному тоні – горе. Просто соціальний тон був – велика зацікавленість. Коли я з нею почав в такому самому тоні спілкувалися, вона просто не витримала довго – зірвалася в свій хронічний тон.

Можна на годину увімкнути усмішку.

Але якщо базовий/хронічний тон у людини низький: антагонізм, роздратування, ворожість, біль, гнів, страх, скрита ворожість (токсичність), співчуття, задобрювання … Це просочиться у кожну взаємодію: у погляд, у тембр, у реакції. Людина, професіонал в наймі – це відчуває. Ви так саме відчуваєте це, як і нещирість іншої людини.

І саме тому – «не беруть після 50». Не через вік. Через рівень енергії, який визначає все інше.

Наскільки вам самому було комфортно співпрацювати з людиною, яка постійно в антагонізмі знаходиться і сприймає все нове “в штикі”?

Що з цим робити?

Відповідальність не на ринку, роботодавцях, а на вас.

«Я такий, як є. Вік, війна, у всіх так» – це позиція жертви.

Так говорять ті, хто вже здався. Навіщо такі – бізнесу?

Просто місце займати і зарплатню отримувати, знижувати виживання бізнесу якому і так не дуже легко? Чому? Тому що законотворці-популісти прийняла такий дебільний “соціальний” закон? Так впевнений, що ці ж законотворці-бізнесмени також не беруть 50+ на роботу.

Насправді – це просто відмова бути причиною у своєму житті.

Вихід один – стати причиною.

  • Оцінити чесно свій стан. Де зараз ваш тон – рівень енергії, ентузіазму? Де ви опинилися на шкалі емоційних тонів? Доречі, загугліть і подивиться що це таке.
  • Очистити розум від негативу. Це не психологія, це гігієна свідомості.
  • Підняти енергію, відновити вже втрачені спроможності.
  • Повернути цікавість до життя і спроможність сприймати зміни як можливість, а не як загрозу.

Світ змінився! І змін найближчі роки буде ще більше. Ми у фазовому переході. Революція ШІ почалася!

Станьте тим, хто здатен змінюватися разом із ним і ви легко знайдете собі місце в цьому світі. Зрозумійте, що потрібно роботодавцю: енергія, адаптивність, рішення. Продайте це – разом зі своїм досвідом і контактами і ви станете дійсно незамінним!

Знаєте прислів’я: якщо б молодість знала, якщо б старість – могла.

У вас є можливість байку перетворити у життя, стати кращою версією самого себе і перестати відчувати страх втратити роботу, перестати боятися бути не реалізованим.

У вас є можливість стать лідером набагато більшого калібру і кращою версією самого себе в 50+, 60+, навіть у 70+.

Це – можливо!

Не стогнати: «не беруть», а показати, що ви потрібні. Не тому, що ви старші, а тому, що ви живі, енергійні й результативні.

Калібр лідера після 50+

Калібр – це не звання, а здатність нести відповідальність за більші області життя і діяти на більш високому рівні, ніж інші. Коли падає емоційний тон, калібр стискається, втрачається. Людина бачить менше, думає повільніше, відчуває менше. Так керівник перетворюється на функцію, а не на лідера і стає гальмом.

Але це процес, який можна повернути назад. Це – не вирок. Я – приклад цього, тому можу так впевнено про це казати.

Бо я був на вашому місці. І все це прожив особисто. І знаю, що буде далі, якщо нічого не міняти. Мене звуть Валерій Пожидаєв. У 2008 році я створив компанію “Компас Пожидаєва” і у 2010–2011 роки  трансформував ринок тренінгів в Україні.

Мої клієнти: Microsoft, DANONE, Grundfos, Lifecell, Vodafone…

Запустив стартап HRM Helper – хотів продати його LinkedIn. Тренінгову компанію SellClones – технологія, що змінювала мислення продавців. Це було дуже цінно. І великі міжнародні компанії працювали зі мною по 3-5 років поспіль.

Великий калібр. Круті проекти. Амбітні плани. А у 2020 році – втратив усе.

Через пів року зрозумів:моя здатність бути підприємцем великого масштабу – просто відключилась. Було так погано, що з’явились думки накласти на себе руки.

Але потім я побачив: довкола мене – люди, які, незважаючи ні на що, досягають цілей. І я запитав себе:

«Чим вони кращі? Розумніші? Ні.» Виникла думка, майже по Достоєвському: «Тварь я тремтяча, чи право маю?»

І саме з цього почався мій шлях до себе справжнього.

Я знайшов технологію

Не психологія. Не мотивація. Не коучинг.

Це точна технологія, яка очищує розум від негативу, як болгарка – дно корабля від мушель.

Повертає ясність. Рішучість. Здатність створювати. За допомогою цієї технлогії я відновився до рівня 2013 року, коли я був на коні. І продовжую посилюватись.  Вибратись із того, що я пережив, – ворогу не побажаю. Але тепер я точно знаю: цеможливо! Не доводьте себе до такого жахливого стану.

Реальні результати клієнтів

Три роки тому я почав допомагати сильним підприємцям, ТОП-ам, які опинилися в складних станах. Тим, хто застряг, але хоче вирватись.

Серед моїх клієнтів і пенсіонери і мільйонери. Проте, я не можу публічно називати їх, бо ця інформація конфіденційна:

Власник компанії, 150 людей, 51 рік. До: глибока депресія. Кредитори тиснуть. Партнери відвернулись. Подружжя на грані. Після: нове партнерство, реструктуризація, виграні тендери, збережена команда, врятований шлюб.

Власник виробничої компанії, 60 людей, 48 років. До: масштабна просадка, борги, втома, думки продати бізнес. Після: нове приміщення, ребрендинг, порядок у компанії, розширення виробництва.

Засновник виробничого бізнесу, 51 рік, 180 людей. До: порожнеча, конфлікти, бажання продати компанію. Після: нове обладнання, масштабування, драйв, порядок у процесах

ТОП великої виробниччьої компанії, 52, керівник ключового відділу. До: Завали, конфлікти, вигорання, гіпертонія. Після: Права рука СЕО, відновила сімейний бізнес. Два проекти паралельно, збільшився вплив та влада, набагато більше щастя в житті.

Фінансовий директор, 61 рік. До: Розсіяність, відсутність цілей. Після: Фінансовий директор двох компаній і фонду, куратор арт-виставок. Купив авто вищого класу, реалізує амбітну ціль, якої раніше не було

Людина, яка є причиною в своєму житті не погоджується з цим. Вона піднімає себе по тону, відновлює ясність і діє. І тоді бізнес, життя, світ знову реагують на неї і готові давати посади, гроші, більшу відповідальність.

  • Ви – топ-менеджер, власник і боїтеся залишитись за бортом бізнесу?
  • Відчуваєте, що просіли по енергії, впевненості, калібру лідерства?
  • Хочете повернути собі стан, у якому вас знову хочуть наймати і працювати ще багато років із драйвом і сенсом?

Звертайтесь.

Є перевірена технологія, яка допомагає повернути контроль, підняти тон і відновити ваш реальний калібр та масштаб.

З “жертвами” не працюю. Якщо для вас сьогоднішній стан – “ОК”, чи вважаєте “що це – якийсь розвод”, то це точно не для вас.

Мені ніколи не справлятися з вашими страхами чи недовірою.

При цьому сумніві – це розумно і нормально.

Коли людина готова спочатку спробувати, отримати результат, оцінити їх і потім йти по точному маршруту, незважаючи на перешкоди, то я готовий, як провідник, довести її до підвищення калібру.

Допомагаю тільки сильним, які хочуть стати ще сильнішими.

Хочете стати сильніше?

Ось три кроки до цього:

  1. Напишіть мені в WhatsApp фразу “50+”
  2. Я зв’яжусь з вами і поставлю вам декілька запитань, щоб зрозуміти, що вам точно до мене.
  3. Якщо – так, то назначимо день та час консультації.

Посилання на WhatsApp https://wa.me/+380933233244

Сподобався контент?
Отримуйте оновлення, статті, розбори в нашому Telegram-каналі КОМПАС ПОЖИДАЄВА | Архітектори майбутнього
Підписатися
0 0 голоси
Рейтинг статьи
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x