Продовження циклу статей про те, як отримати спроможності, необхідні для виживання під час ШІ революції. По допису Пітера Діамандіса “3 skills для виживання в ШІ революції”
Коли Пітер Діамандіс говорить про необхідність розпізнавати патерни, а у людини це не виходить, то зазвичай припускають, що проблема в нестачі інформації або проблема в спроможності аналітики.
Це хибне припущення.
У більшості випадків проблема не в цьому.
Проблема в стані людини, у якому передбачення стає неможливим.
Передбачення – це функція вільної уваги.
Розберемося, для початку, в тому, а що таке “передбачення майбутнього”? Хто такі візіонери, футурологи?
Це люди, які беруть інформацію в якійсь області, свій досвід, прокидують увагу хто наскільки може у майбутнє і екстраполюють ці дані.
Екстраполяція – це метод прогнозування та наукового дослідження, що полягає в поширенні висновків або тенденцій, отриманих із спостереження за однією частиною явища (минуле/відомі дані), на іншу частину або майбутнє.
Ми всі це робимо постійно, кожну хвилину житя перед тим, як зробити якусь дію: прогнозуємо результат і діємо тільки після цього.
Хтось може прогнозувати на більший період часу, хтось – на коротший.
Ті, хто грає а шахи, прогнозує партію на якусь кількість ходів наперед.
Гросмейстери зазвичай прораховують позиції на
5–10 ходів впереду складних ситуаціях, а в простих або форсованих варіантах (ендшпілях) — на25–30 і більше ходів.
Щоб людина могла передбачати майбутнє, у неї повинні бути надлишок уваги (чим більше одиниць уваги, тим більш далеко можна подивитися і параметрів врахувати)
здатність будувати в розумі і утримувати абстракції – створювати в розумі те, що не існує в реальності зараз.
можливість мислити максимально широко, дивитись на світ і людей не з позиції жертви, зашорено, під вплливом минулих втрат і поразок.
Якщо увага повністю зайнята, тобто, втрат і поразок так багато, що вся увага утримується там. А людина може планувати лише на день, тиждень, нехай – місяць вперед, то можна сказати, що майбутнього для неї немає. Тобто, її спроможність передбачати майбутнє повністю деградувала.
У неї є лише реакція на те, що відбувається зараз. Це як існування найпростішого організму – інфузорії – чобітка: бʼють – біжи, дають – бери.
А ще можна поглибитися в таке пиьання як формування майбутнього. Існує те, з чим погодилась велика кількість людей. І це починає існувати.
Якщо з якимось образом майбутнього погодиться багато людей, воно в такому вигляді почне існувати і створюватися.
Так працює стратегія бізнесу. Спочатку у власника з”являється образ майбутнього його бізнесу (на 1. 2. 5. 10 і так далі років). А потім з командою він це майбутнє створює.
Ключова помилка.
Коли більшість людей думає, що вони: втомлені, перевантажені, у стресі – у них мало одиниць уваги.
Але при цьому, вони чомусь впевнені, що здатні мислити стратегічно.
Рука – обличчя
Це – неможливо.
Стратегічне мислення і передбачення – це не тільки фунція розуму, вона ще й функція спроможності використовувати свої одиниці уваги.
Стани, які знищують передбачення
Нижче не «психологія».
Це опис реальних робочих станів, які з’їдають одиниці уваги.
1. Завантаження себе роботою, щоб на щось не дивитися в минулому. Лікуваннс себе роботою.
Людина живе в режимі:
завантажити себе побільше роботою, рутинними циклами, тільки щоб не займатися стратегічними питаннями і досягати своїх цілей. Бо колись людина це робила, сталася якась складна, неприємна ситуація/ ситуації на цьому шляху і тепер людина сама себе гальиує.
Майбутнє не формується.
Воно не витримується навіть кілька хвилин. Туди больно дивитися. І людина – не дивиться. Вона є наслідком, а не присиною в своєму житті. Її спроможність бути причиною деградувала.
2. Незавершені конфлікти, рішення і справи.
Кожне незавершене рішення, не закритий конфлікт, незавершена справа:
– утримує частину уваги.
– постійно повертає людину назад.
– створює фонову напругу.

Які можливості потрібно відновити, перш ніж узагалі говорити про патерни.