Є стара японська мудрість, яку у вільному перекладі можна передати приблизно так:
«Добрий чоловік може добре подумати на коні, у ліжку й у відхожому місці».
Формулювання специфічне. Але сама думка, як на мене, дуже точна.
Усвідомлення потребує простору.
Але останнім часом я думаю про це ще глибще і дещо по іншому. Бо у мене професійна цвкавість. З одного боку я проводжу дослідження, щоб допомогти власникам бізнесу проходити свої трансформації і мені потрібні свої прориви в цьому напрямку. З іншого боку, мені потрібно, щоб у моїх клієнтів виникали певні усвідомлення, щоб їх трансформації проходили швидше. Тобто, треба винайти технологію керованих ісвідомлень, щоб швидше лізти по драбині нагору 😅
Зібрав декілька ідей в цьому пості про усвідомлення.
Усвідомлення – це не просто цікава думка, яка раптом прийшла в голову.
Іноді це буквально гачок на новий рівень.
Момент, коли ти бачиш рішення, якого ще хвилину тому для тебе наче не існувало.
Бо є задачі, які можна вирішити лінійно.
Зібрав більше інформації, проаналізував, перебрав варіанти, обрав найкращий.
А є ситуації, де ти можеш нескінченно перебирати варіанти всередині старої картини світу – і рішення все одно не знаходиться. Бо потрібно побачити ситуацію інакше.
І ось це «побачити інакше» часто і є усвідомленням.
Колись у мене була проблема, рішення якої я довго не міг знайти. І я вирішив провести маленький експеримент. Перед сном я буквально поставив собі задачу: до ранку отримати усвідомлення щодо цієї ситуації.
Не змушував себе далі думати, не сидів до третьої ночі над варіантами. Просто сформулював питання, “відпустив ситуацію” і ліг спати.
А вранці рішення справді з’явилося. І, що найцікавіше, воно було вірним і спрацювало. Не думаю, що тут є якась магія. Швидше, мозок продовжував працювати з уже поставленою задачею, поки свідома увага була від неї відключена.
Саме тому мої усвідомлення дуже часто приходять не в момент активної роботи.
На прогулянці, у душі, коли мию посуд.
На хорошому семінарі, де спікер може говорити взагалі про іншу тему, але одна його фраза запускає зовсім інший ланцюжок думок.
А зараз – ще й під час діалогу з ChatGPT, коли можна довго розгортати одну думку і дивитися на неї з різних сторін, чи коли копаю максимально глибоко.
І ось що тут особливо важливо для власника бізнесу.
На наступний рівень далеко не завжди можна потрапити, просто почавши краще робити те, що ти вже робиш.
Найчастіше проблема знаходиться саме в способі, яким ти бачиш свій бізнес. Мені подобається ідея: тупік, це просто трамплін для злета, якого ти ще не бачиш.
І проблема, це ситуація, яку ти сам собі створив, просто ще не зрозумів як розтворити. Бо проблема – це ситуація втрати контролю над якоюсь областю.
Наприклад:
«Я повинен краще контролювати людей».
І раптом:
«Стоп. А чому система взагалі вимагає мого постійного контролю?»
Це вже не покращення старого рішення,
а зміна точки, з якої ти дивишся на проблему.
Саме тому я все більше сприймаю усвідомлення як один з інструментів трансформації.
Нове усвідомлення змінює картину реальності. Змінена картина відкриває інше рішення. Інше рішення робить можливим інший результат.
Можливо, тому справжні переходи на новий рівень так рідко відбуваються всередині щоденної операційки.
Там ми переважно вирішуємо задачі, які вже вміємо вирішувати, а для нового рівня іноді потрібно на якийсь час перестати вирішувати – і почати бачити.
А як у вас усвідомлення з’являються важливі? Яка механіка? Наприклад, “відпустити” важливість ситуації не відпускаючи саму ситуацію. Чи книжку на тему прочитати, чи ще якось?
#ТрансформаціяВласника #Усвідомлення #НовийРівень
