Автор: Валерій Пожидаєв
Анальгін замість операцції. Дуже зрозумілий тактичний вибір – полегшення внутрішнього тиску від бузнесу замість стратегічної трансформації.
Замість великої трансформації власник вибирає тактичний прийом і трохи менший тиск на себе. І зсередини це може виглядти як суттєвий рух уперед. Тільки це – самообман такий красивий.
Якщо власник бізнесу відчуває тиск на себе, знаєте, коли не хочеться йти на роботу і здається, що все проти тебе. То треба розрізняти зовнішній тиск (війна, мобілізація, податки, прильоти, блекаути і т.д.) та внутрішній тиск, який створює сам бізнес на власника. Якщо з першим тиском нічого подіяти не можна і його треба просто сприймати як данність, то з тиском від особистого бізнесу можна справлятися двома методами: тактичним та стратегічним.
«Боже, дай мені розумний спокій прийняти те, що я не можу змінити, відвагу змінити те, що можу, і мудрість відрізнити одне від другого».
Тож, обидва – хороші та дієві, обидва знижують тиск на власника.
Власник бізнесу може знаходитися одразу в декількох пастках і кожна краде сили, час, потужність і рух вперед компанії та власника. І можна вийти з пасток головного продавця, маркетолога, виробничника, вирішувателя, фінансиста. Виходи з цих пасток можуть зайняти тижні, чи місяці, проте, власнику стає набагато легше, коли він з них виривається.
Хороша новина: механізм пасток один і тей самий, методика виходу тільки відрізняється. Проте, якщо пошукати і захотіти вийти, то це можна зробити і знайти. Треба тільки зрозуміти, що ти в пастці, що коктроль в області не у тебе і захотіти його відновити.
А ще, є стратегічний варіант зміни. Перейти на наступний рівень свободи від бізнесу, та зменшити тиск кардинально. Оце вже складніше дещо, тому що треба спочатку захотіти це зробити, а потмі почати змінювати себе з середини і компанію. Тому що компанія – це дзеркальне відображення власника і його стану розуму.
І якщо навіть влансик змінився, то компанія ні. І компанія – досить інерційна система, у якої вже є свій колективний розум, який не хоче ніяких змін.
І треба іноді приймати жорсткі рішення, щоб ці зміни відбулися. Тож, власник завжди перед трансформацією стоіть перед двома питаннями: а нахіба воно мені потрібно (чи розумію я, навіщо мені так напрягатися, що я хочу завдяки кардинальним змінам в компанії досягнути) і наскільки я ще можу витримувати той тиск?
Методика відповідає на питання – як витримати тиск. Трансформація відповідає на питання, яким будете ви та ваша компанія далі. Після методики стає легше, і все залишається на місці. Після трансформації якийсь час стає важче: треба примати нові рішення на новому рівні, когось звільняти, щось перебудовувати. Зате потім, стає значне легше і отримується новий рівень свободи.
Тому замість великої трансформації, частіше, вибирають методику. Вона “дешевша”, швидша і не потребує змінювати себе. Зменшення тиску при цьому справжнє, тому відмовитися від нього важко, і саме тому так добре закриває собою головний крок.
Це не погано і не добре. Це життя і вибір. Проте, вихід з пастки може стати хорошим першим кроком до набагато більшої своюбоди створення.
Тож, як я це собі представляю. Це такі дві чаші вагів в голові. Від того, яка перевісить: важливість реалізації своєї внутрішньої місії чи бажання уникнути болю, то таким шляхом і піде власник і його компанія.
Нещодавно вивів формулу створення нових світів. По простому – формулу масштабування бізнесу. Кому цікаво, вона на головній сторінці мого сайту.
Питання: Ви зараз хочете зменшити тиск на себе чи змінити свою роль у компанії? Вам анальгін, чи трансформацію?
#НотаткиПожидаєва #ТрансформаціяВласника
